Капосні капці

26.01.2016 19:29

    Нещодавно мені запропонували у шкільній бібліотеці книгу сучасного автора Богдана Желдока «Капосні капці», яку я із задоволенням взялася читати. Ця книга викликала у мене різні почуття, як позитивні так і негативні.

   Спочатку, прочитавши анотацію, я зрозуміла, що «Капосні капці створені автором під впливом відомої казки І.Франка «Абу – Касимові капці».

   Тримаючи в руках книгу Б.Жолдака, я звернула увагу на цікавий жанр – кіноказка. Тож, читаючи кіноказку, я неодноразово уявляла собі, як би це було в кіно, мультфільмі.

   Мені сподобалось в цій книжці те, що читачеві показано трішечки й історію нашої держави, жахливі набіги ординців, які знищували наші землі. Але це все ж дитяча казочка… І мені було дуже цікаво читати, як капці потрапили з Азії на Україну, і скільки капостей вони принесли своєму господареві.

   Я дуже співчувала Омельку, що в нього не було чобіт, і Одарка не хотіла з ним танцювати, але водночас викликають сміх і його чоботи з багнюки. Дуже цікавим способом хлопцеві потрапляють до рук капці з правнука Абу – Касима Касима Абу. І тут почалися незвичайні пригоди молодого київського хлопця Омелька. Він у великих, із задертими догори носками капцях стає посміховиськом для всього Києва. Але недовго з нього сміялися. На Київ знову напали татари, й одним із захисників стає Омелько. Він із вогненного кола рятує Одарку і багатьох людей.

    Але в цій казці все ж більше фантастичного, чарівного, ніж реалістичного. Дуже цікаво автор змальовує відьму Секлету, русалок.

   Князя Володимира Великого показує як звичайну людину зі своїми слабостями (епізод у лазні; на подвір’ї  княжого терему).

   Вважаю, що твір потрібний: коли ми його вдумливо прочитаємо, то зрозуміємо, що автор засуджує несправедливість, зарозумілість, гордість, загарбництво.  Особливо це видно на ординцях, вони йдуть і несуть смерть на чужі землі, за що й отримують по заслузі. Їх кияни розбивають двічі. Дем’яна також автор карає. Він сміявся з Омелька, що у того не було чобіт, і отримав собі наречену – відьму Секлету.

  Отже, на мою думку, кіноказка «Капосні капці» є не тільки цікавою, а й повчальною. Вчить поважати інших людей, їх почуття, право на вільне життя на своїй землі.