Байка як жанр літератури, її характерні ознаки, особливості художньої будови, повчальний зміст

УРОК

зарубіжної літератури  в 6 класі

Тема. Байка як жанр літератури, її характерні ознаки, особливості художньої будови, повчальний зміст

Мета:

·       навчальна: поглибити знання учнів про літературну байку та світову байкарську спадщину; презентувати найвідоміших байкарів, вчити учнів розуміти роль гумору в житті людини; виразно і вдумливо читати твори байкарів, коментувати їхній прихований зміст;

·       розвивальна: розвивати культуру зв’язного мовлення, творчі, аналітичні здібності, логічне та образне мислення;

·       виховна: виховувати високі моральні якості, негативне ставлення до несправедливості, брехні , жадібності; формувати активну життєву позицію.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання:  виставка творів  письменників-байкарів; портрети Езопа, І.Крилова, Ж.Лафонтена, Л.Глібова, Є.Гребінки

Міжпредметні зв’язки: українська література: байки Л.Глібова, Є.Гребінки.

Теорія літератури: байка, алегорія, оповідь, мораль.

                                                         Єдина в байки є мета й призначення —

                                                         Погані смертних виправляти звичаї

                                                          І закликати люд до справедливості...

                                                                      Федр, давньоримський байкар

                                                            Здається , байка просто бреше.

                                                          А справді – мудру правду чеше…

                                                                                               Л.Глібов

                                        ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

       Кажуть, щира посмішка додає життя, отже, більше смієшся – довше живеш.

Гумор у житті людей здавна в пошані: він не лише розважав,інколи й рятував. Тому не дивно, що до наших днів зберігся  гумор, закарбований у народних байках, які стали прототипом літературним.

   У гумористичних творах смішне в життєвих явищах і людських характерах зображується в доброзичливому, жартівливому тоні. Та є ще твори сатиричні – у яких різко висміюються, засуджуються, викриваються людські вади.

   З багатьма героями гумористичних і сатиричних творів ви познайомитесь на уроках світової та української літератур

   Чого тільки не станеться з нашими новими знайомими: виявляється, що найліпше покарання для щуки – це (ніколи не здогадаєтеся!) втопити її у річці; щоб отримати високий бал на будь – якому уроці, досить у черевик покласти монету, вартість якої відповідає бажаній оцінці, а щоб жабі стати волом, їй потрібно… - ні, не будемо розкривати кумедних таємниць, аби зберегти інтригу.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

«Мозковий штурм»- усне опитування

1.Чому і над чим сміється людина?

2.Який буває сміх?

3. Як називають тих, хто пише байки?

4.З творчістю яких байкарів ви вже знайомі?

ІV.Сприйняття навчального матеріалу

Слово вчителя

   Упродовж майже тридцяти століть байка була улюбленим жанром читачів, завжди стояла на сторожі загальнолюдських ідеалів – добро, честь, справедливість, гостро відчувала такі людські вади, як грубість і тупість, пихатість і лицемірство, підступність і лукавство, несправедливість і жорстокість, дармоїдство. Найвидатніші байкарі світу: Езоп, Федр, Лафонтен, Крилов, Глібов, Гребінка та інші - вірили в людину, її високе призначення на землі, мріяли бачити людство духовно багатшим, досконалішим, цивілізованішим. До цього повинні прагнути і ми з вами. Кожна людина мусить бути порядною, доброю, освіченою, культурною.

   Щоб побачити, як це показано в байках, ми проведемо дослідження.

   А тепер перевірка випереджувального домашнього завдання.

Група 1. Біографи роблять повідомлення про найвідоміших байкарів світу.

1-й учень. Першим байкарем був римський раб грек Езоп. Це напівлегендарна,  напівреальна особа, справжнє буття якої викликало багато сумнівів ще з античних часів. Проте першу згадку про Езопа знаходимо у старогрецького історика V ст. до н.е. Геродота, який називає його рабом з острова Самоса за часів фараона Азаміса.

З цього оповідання, очевидно, й пішли інші розповіді про життя Езопа, горбатого, некрасивого раба, вчителя філософії Ксанта. Пізніше Езоп був викуплений з рабства і служив при дворі лідійського царя. Йому приписують майже всі сюжети античних байок, які дійшли до нас.

2-й учень. У Центральній Європі цей жанр особливо став відомим у другій половині XVІІст. з приходом у літературу видатного байкаря Франції Жана Лафонтена. Байки принесли Лафонтену всесвітню славу і зробили письменника класиком французької літератури. Його байки – це жива і яскрава картина всіх прошарків французького суспільства XVІІст.

3-й учень. У Росії байка стає особливо популярною з середини XVІІІ ст. Сатиричні притчі Кантеміра і Сурикова, філософсько – сатиричні твори Хемніцера, стилістично довершені й емоційні байки Дмітрієва торували шлях до найвищого злету російської байки в творчості І.Крилова. «Справжнім своїм торжеством на святій Русі, - з гордістю писав В.Белінський, - байка зобов’язана Крилову. Він один у нас справжній байкар».

4-й учень. В Україні ще в XVІІ -  XVІІІст. Байку інколи використовували з дидактичною метою як засіб повчання, як можливість говорити просто про складні речі. До байки як до епічного жанру часто зверталися у своїх поетиках і риторика учені Києво – Могилянської академії.

   У свій час величезної популярності у читачів і слухачів зажила байки П.П. Гулака – Артемовського.

    У кінці 20-х років XІXст. в літературу входить талановитий і самобутній поет – романтик Л.Боровиковський (1806 – 1889 ). Найславетнішим байкарем передшевченківської доби став Є.Гребінка, талановитий поет, прозаїк і видавець, визначний майстер художнього слова. Його збірка байок «Малороссийские приказки» стала визначною подією в українській літературі.

Слово вчителя. Найбільшого розвитку байка досягла у творчості видатного українського байкаря Л.Глібова, який виступив зі своїми сатиричними творами в 50-60 роках XІXст., у період найбільшого соціального і національного гноблення.

Комп’ютерна презентація «Байка як жанр літератури»

Слово вчителя.

Літературознавці, опрацювавши статтю підручника, ознайомлять нас із своєрідністю побудови байки.

1-й учень. Перша ознака – алегорія (інакомислення). Це зображення людських рис і характерів за допомогою образів тварин, предметів, рослин. Якщо немає алегорії, байка перетворюється на казку чи оповідання.

Друга ознака: сюжетність – розповідь про події.(Експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка).

    Але навіть алегоричні та сюжетні твори ми не можемо назвати байками. Адже головною ознакою байки є її повчальність. Вона завжди складається з двох частин: розповіді й оповідання – моралі.

2-й учень. Схематично байку можна зобразити так.

Оповідна – Алегоричність, сюжетність.

Повчальна – Повчальний характер, малий обсяг.         

Група 3. «Художники» розповідають про свої ілюстрації.

   Учні класу добирають до ілюстрацій заголовки, які відображають ідейний зміст байки.

Група 4. Митці слова. («Декламатори») продемонструють, своє читання. Вони працювали над байкою «Квартет» І.Крилова, «Мурашки й Цикада» Езопа.

Група 5. Актори – творчі люди, вони уміють перевтілюватись, створювати образи. Вони інсценізують байку Л.Глібова «Квіти».

   Учні класу визначають мораль цієї байки.

V.Підсумок уроку

1.«Асоціативний кущ»

  Оскільки ми познайомилися з темою « Байка як жанр літератури»,

то складіть асоціативний кущ

             Життєва                           Сильна                 Смілива

              Сучасна                            Байка                  Актуальна

              Викривальна                    Дієва                   Правдива

2.Розвиток творчої рефлексії. «Мікрофон»

 Учитель. Я вами задоволена. А ви собою?

- Чи досягли ви  очікуваних результатів?

3. Оцінювання діяльності груп на уроці.

(Взаємооцінювання)

VІ. Домашнє завдання

Вивчити терміни, записані в зошиті.