ДІЯЛЬНІСТЬ ШКІЛЬНОЇ РАДИ ПРОФІЛАКТИКИ ПРАВОПОРУШЕНЬ

ДІЯЛЬНІСТЬ    ШКІЛЬНОЇ

РАДИ  ПРОФІЛАКТИКИ  ПРАВОПОРУШЕНЬ

І. Мета й завдання.

Створення умов зі сприяння соціальному зростанню молоді, утвердженню свідомості й високогуманних принципів, утілених у праві, підвищення соціальної активності в діяльності, спрямованій на запобігання правопорушенням:

     1. Подолання в свідомості окремих учнів помилкових поглядів, які

         сформувалися внаслідок неправильного виховання.

     2. Формування в учнів правових понять, які б регулювали їхню поведінку.

     3. Вироблення в них навичок і звичок правомірної поведінки.

     4. Формування в учнів активної позиції в правовій сфері.

     5. Протистояння негативним явищам та впливам.

ІІ Основні напрями діяльності.

     1. Педагогічна профілактика:

     * Діагностика інтересів.

     * Діагностика нахилів, здібностей.

     * Діагностика та корекція особистісного самовизначення учнів.

     * Розробка і проведення заходів щодо створення умов для саморозвитку

        особистості в колективі.

     2.  Консультаційна діяльність :

     * Практичні поради щодо виходу з проблемної ситуації.

     * Допомога у встановленні причин, які призводять до виникнення

         проблем, та вирішення їх.

      3.  Просвітницька діяльність :

     *  Поширення знань з права, психології, соціології, медицини, які

         сприяють ефективному вирішенню завдань профілактики

         правопорушень.

     *  Ознайомлення вчителів, батьків з основами вікової психології.

     *  Практичне  використання набутих знань у вирішенні конкретних питань навчання і виховання.

ІІІ.  Склад шкільної ради профілактики .

    1. До шкільної ради профілактики входять:

    * директор;

    * заступник директора з навчально-виховної роботи;

    * класний керівник;

    * педагог-організатор;

    * бібліотекар;

    * дільничний інспектор.

         У засіданнях ради за потреби беруть участь члени учнівського  

 самоврядування, класні керівники, вчителі-предметники.

     Періодичність засідань ради визначається залежно від загального стану профілактичної роботи в школі, необхідності в рішучих заходах.

     Працівники сільської ради, дільничний інспектор, дирекція школи спільно здійснюють рейди-перевірки вивчення умов навчання та виховання дітей вдома; спільні засідання виконкому сільської ради на чолі з сільським головою, директором школи, разом із заступником директора з навчально-виховної та виховної роботи, членами ради профілактики правопорушень. Школа порушує питання про застосування засобів правового впливу на батьків, які не займаються вихованням дітей. На ці засідання викликають батьків та учнів, щоб знайти можливі шляхи виходу із скрутної ситуації. І, це звичайно, дає бажані результати.

     Діти з неблагополучних сімей перебувають під постійним контролем, посиленою увагою школи, починаючи з першого класу. Класоводи, класні керівники організовують навчально-виховний процес, щоб з першого дня перебування в школі ці діти не були ізольовані в класному колективі, постійно відчували з його боку увагу й піклування. Цьому сприяє й залучення до активної участі в громадській діяльності, роботі гуртків, спорт секцій, художній самодіяльності. Учні, в яких вдома складаються несприятливі умови для виховання, повинні постійно відчувати, що школа – їхній рідний дім, де вони знайдуть розуміння, підтримку, емоційну рівновагу серед друзів – учителів та однолітків. Не треба боятися зайвий раз похвалити такого учня, відзначити його успіхи, хоч і незначні, перед класним колективом. Рівновага, якої набуває учень з неблагонадійної сім’ї в класному колективі, запобігає створенню конфліктних ситуацій між школою та сім’єю. Якщо учні з таких сімей не знаходять свого місця в класному колективі, розуміння з боку вчителів, а залишаються ізольованими, вони починають шукати розуміння, підтримки за межами школи, часто потрапляють у групи з асоціальною спрямованістю.

      Підвищення педагогічної культури батьків, пропаганда педагогічних знань, передового досвіду сімейного виховання на класних, загально-шкільних зборах – одна з дієвих форм впливу на сім’ї, які не забезпечують необхідного рівня сімейного виховання. При цьому такі форми роботи обов’язково знаходять можливість обговорити ті чи інші моменти з батьками проблемних учнів, спрямувати їхню увагу на необхідність ліквідації недоліків сімейного виховання.

     В основу роботи з неблагонадійними сім’ями класні керівники покладають опору на позитивне, що передбачає розвиток позитивних рис особистості учнів і позитивного досвіду сімейного виховання. Вміння бачити в дитині позитивне навіть там, де його доводиться збирати по крихті, шляхом вправляння постійно закріплювати ці позитивні риси характеру, якості особистості – основа  роботи з проблемними учнями та їхніми сім’ями. На батьківські збори не виносять на обговорення погані вчинки учня, його недисциплінованої поведінки на уроках . Як відомо, це призводить до того, що батьки зовсім перестають ходити до школи, з’являтися на виклики класних керівників.

     Практика свідчить, що успіху досягають ті класні керівники, які обговорення недоліків сімейного виховання здійснюють в індивідуальних бесідах з батьками, при цьому ведуть розмову не взагалі, а про конкретні факти: «У вашого сина негативна риса характеру, давайте подумаємо разом, де ми припустилися педагогічної помилки, чому так сталося, що ми разом з вами повинні зробити, щоб допомогти учневі виправитись. У нього є певні позитивні риси, які допоможуть нам, спираючись на них, виправити його поведінку». І звичайно, помилкою є узагальнення: «Ваш син завжди погано поводиться, тому не дивно, що і в даному випадку він зробив недостойний вчинок. Невідомо, хто з нього виросте.»

     Ідучи до школи, батьки переконані в доброзичливості вчителя, в тому, що вони отримають кваліфіковану пораду, знайдуть педагогічно правильне вирішення питання, яке їх хвилює.

     Встановлення контактів з батьками учнів, за досвідом роботи класних керівників, сприяє активному залученню батьків до громадської діяльності в школі (організація екскурсій, керівництво гуртками, участь у різних рейдах, комісіях тощо). Успіху в цій роботі досягають класні керівники, які якомога більшу кількість батьків залучають до активної допомоги школі. Залучають до роботи в комісіях і батьків, з якими  складно встановити контакт. Таким батькам дають спочатку дуже конкретні завдання, які вони можуть виконати без зайвого напруження. Поступово завдання ускладнюють.

     Завдання школи полягає в налагодженні тісної взаємодії з сім’єю. Адже лише тісний зв’язок шкільного та сімейного виховання, що полягає в єдності вимог, засобів впливу на дитину, дає позитивний виховний результат.

ПЛАН

роботи Ради профілактики

Лошкарівської ЗШ І – ІІІ ступенів

на 2015 – 2016 н. р.

План роботи Ради профілактики правопорушень

Лошкарівської ЗШ з громадськістю