Екологічна бригада
Екологічна бригада
Звучить пісня «Світанок-чародій» І куплет
Уч. На сцені вас вітає радо
Наша шкільна агітбригада, ВСІ «Світанок»
Бо зараз головне питання –
Екологічне виховання.
Сприяти здійсненню мети –
Планету, Землю зберегти!
Всі. Екологія природи – екологія душі.
1-й учень. Українська земля! Де є краща? Де миліша, як не на Вкраїні? Тут городи і сади, яблука і гарбузи, тут і олія , і буряки, тут ягоди червоні. Тут пшениці золоті, річки молочні, кавуни красносочні, худоба і птиця, всяка пашниця.
2-й учень. Струмок серед гаю, як стрічечка,
На квітці метелик, як свічечка.
Хвилюють, малюють, квітують поля!
Добридень тобі, Україно моя!
3-й учень. Буває, часом сліпну від краси,
Спинюсь не тямлю, що воно за диво.
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чисто, незрадливо,
4-й учень. Усе як є – дорога, явори.
Усе моє, все зветься Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
Що хоч спинись, і з Богом говори…
5-й учень. І от така гарна наша матінка – Земля. Вона дуже гарна! Ваблять око розкішні густі ліси, на луках цвіте безліч барвистих квітів, у чистому блакитному небі літають птахи, на дитячих майданчиках бавляться щасливі малюки.
6-й учень. Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала й чарує, хвилювала й хвилює людину.
7-й учень. У кожного з нас залишається в серці дорогий миловидний куточок,
де минає дитинство, настає юність, де нам легко і солодко дихати. Ота рідна єдина стежина в природі до рідної оселі, якою бувало не йдеш, а летиш, неначе птах.
8-й учень. Але, чи справді все так чудово? Чи дійсно наша земля щаслива? Чи легко їй?
9-й учень. Все більше й більше людина підкорює природу. Створено нове водосховище. Людина підкорює природу!
1-й учень. Користуйтесь ДДТ! Створено новий хімічний препарат, який звільнить нас від усіх комах, які літають і кусаються. Людина підкорює природу.
2-й учень. Відкрито нове родовище, в тайзі побудовано новий населений пункт, прокладена залізниця…
Людина підкорює природу!
3-й учень. Нові технології допоможуть. Генетично модифіковані продукти допоможуть подолати голод і хвороби.
Людина підкорює природу!
4-й учень. Під загрозою зникнення знаходиться український символ степів – ковила.
Брандушку різноколірну, шафран сітчастий, тюльпан бузький занесено до Червоної книги України.
Людина підкорює природу!
5-й учень. Армія найстрашніших ворогів збирається у повній тиші, і ніхто не стежить за їх небезпечною силою. Їх усе більше, і чекати помилування від них даремно. Спочатку на їхню сторону перейде все, що ми маємо, а потім і сама земля буде належати тільки їм.
6-й учень. У безлюдних місцях збираються загарбники, порівняно з якими Чингізхан і Наполеон – безпорадні діти. Ці місця називаються звалищами, ім’я цих ворогів – сміття.
Сценка (Звучить музика. Танцюють завойовники: Амброзія,
Сміття та Кульок.)
Амброзія (кричить). А-а-а-а! Я купила цю кофту спеціально для цієї вечірки! А ти просто навмисне обляпав мене якоюсь гидотою! Ох, яка я розлючена!
Сміття. Та я ж не думав, що хтось викинув пакет з кетчупом. Почекай, десь тут валявся «Тайд» - подвійна сила!
Кульок. Куди твоя подвійна сила на зелену Амброзію! Тут треба «Персіл» - зелене світло!
Амброзія. Ах! Я знову в центрі уваги! Вечірка врятована. Та не шкреби мене, Кульок! У моїй роботі важливо, щоб шкіра була гладенька.
Сміття. А яка в мене робота?
Амброзія. А пилок розсівати? А дихати людям не давати? Він не продається в магазині, замовляйте тільки у нас, на смітниках! Ну то як? Літо замовляли? Отримуйте безкоштовні подарунки!
Усі кашляють. К-хи, к-хи, к-хи.
Кульок. А до чого тут гладенька шкіра?
Амброзія. А щоб такі, як ти, не чіплялися! Ти ж не можеш, як нормальне сміття себе вести. Викинули тебе, то й лежи! Так ні! Він скрізь літає, за все зачіпляється. (Звертається до залу). Ну а ви знаєте, куди діваються ваші викинуті кульки? Нікуди! Ось вони!
Сміття. Кайф! Життя стає цікавішим!
Амброзія. Фу! Ну чого ж ти так смердиш? Ну ніяк не можу звикнути. Добре, що в мене є така штучка. (Дістає балончик). Два натискання – і свіжість озонової дірки вам забезпечена.
Кульок. Ти що, не почув! Відійди від дами, смердиш, як три в одному!
Сміття. Та не лайтеся ви! Ми скільки років разом! Ми – бригада. Учора ми сказали собі: «Можемо!», а сьогодні кажемо всім: «Треба! Треба завоювати Землю!»
(На сцену виходять учні-екологи, а герої смітника з кроками:»Рятуйтесь! Ідуть екологи!», - злякано втікають.)
На фоні ліричної мелодії учасники агітбригади передають клубочок. Утворюють імпровізований екологічний ланцюг.
1-й учень. Ось планета,
Яку ми звемо Земля.
А я вербичка, зелене личко,
Яка вплітається в ниті незримі,
Щоб все зв’язали у коло єдине
На цій планеті,
Яку ми звемо Земля.
2-й учень. А я сонце, що день приносить,
Повітря нагріє, розчеше коси вербичці,
Яка вплітається в ниті незримі,
Що все зав’язали в коло єдине
На цій планеті, яку ми звемо Земля.
3-й учень. А я зернятко,
Яке зігріте сонцем ласкавим,
Що день приносить,
Повітря нагріє,
Розчеше коси зеленій вербичці,
Що росте на планеті Земля.
4-й учень. Я – мишка сіренька,
Яка зернятко з’їдає тихенько,
Яке зігріте сонцем ласкавим,
Що сіє життя на планеті Земля.
5-й учень. Я – змія повзуча,
Яка впіймає мишку сіреньку,
Яка з’їдає зернятко тихенько
На щедрій планеті,
Яку ми звемо Земля.
6-й учень. А я – їжачок колючий,
Який поснідає гадом повзучим,
Що гріє на сонечку тіло блискуче,
На добрій планеті, яку ми звемо Земля.
7-й учень. А я – людина,
Завершую коло єдине,
Яке зберегти повинна,
Щоб квітло життя невпинно
На вічній планеті,
Яку ми звемо Земля!
8-й учень. Всяк хоче від природи щось узяти,
І рівновага вже по швах давно тріщить!
Коли ж борги ми будем віддавати?
І чи Всевишній зможе нам простить?
9-й учень. Життя – це соло. Кожен має право
Його прожить, як поле перейти.
Та сонце щоб щодня людей вітало,
Усі помилки маєш сам знайти!
(Під ліричну музику учасники покидають сцену)
Керівник гуртка «Довкілля»: Сацик Ю.В.